КОЛОМИЙЩИНА

Коломийщина – барвистий і гостинний край, який недарма називають писанковим. Він славиться автентичною народною культурою, талановитими майстрами і колоритними фестивалями. Край надзвичайно різноманітний у етноісторичному, архітектурному і мистецькому плані, адже охоплює територію Покуття і Гуцульщини.

На лівому березі швидкого Пруту розкинулось місто Коломия – оспіване в піснях і легендах, місто фестивалів і вуличних свят. Одне найдавніших галицьких міст, центр суспільного, культурного, освітнього життя Прикарпаття, столиця Покутського краю. Вона зберегла своєрідний архітектурний шарм європейського міста, вражає колоритними музеями, яскравими пам’ятками історії, культури та архітектури.

Інформація про найцікавіші з них.

Музей «Писанка»

Славнозвісну будівлю спроектував архітектор Ігор Шуман. Тут є найбільша у світі колекція творів писанкового розпису – близько 12 тисяч писанок, представлених з більшості областей нашої держави, а також різних країн світу: Польщі, Чехії, Франції, Канади, США, Індії та інших. При музеї діє школа писанкарства. На його базі проводиться Всеукраїнський мистецький фестиваль «Писанка».

Споруда у 2007 році увійшла до першої десятки архітектурних чудес України.

Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського

Це справжня національна скарбниця творів культури, мистецтва, історії Гуцульського та Покутського краю. У У 18-ти залах музею представлено понад 50 тисяч найрізноманітніших видів народного мистецтва від періоду трипільської культури до сьогодення: предмети побуту, музичні інструменти, одяг, художні вироби з металу, дерева, шкіри.

Музей історії міста Коломиї

Скарбниця Коломийського часу – саме так називають його мешканці. В експозиційних залах, фондових і службових приміщеннях «живе коломийський час»: у фотографіях, документах, меморіальних, побутових та інших речах містян. У музеї представлено понад 23 тисячі одиниць збереження, які відображають історію міста від першої літописної згадки до сьогодення. Він є «живим музейним організмом сучасності», важливим осередком зі збереження, вивчення і популяризації пам’яток історії та культури Прикарпаття.

Коломийський академічний обласний український драматичний театр ім. І. Озаркевича

Виник ще у середині ХІХ століття, один з найстаріших театрів Західної України. Прем’єра першої вистави Коломийського театру «Дівка на виданню, або На милування нема силування» за п’єсою І.Котляревського «Наталка Полтавка» відбулася 8 червня 1848 року. Місцевий священик Іван Озаркевич адаптував твір письменника до життя покутських українців.

Згодом славу Коломийському театру здобували актори, режисери, митці: подружжя Біберовичів, кіноактор В.Симчич, композитор М.Вербицький, художник Д. Нарбут, актриса О.Затварська, поет-дисидент Т.Мельничук та багато інших. Сьогодні театр є лауреатом українських, європейських та світових театральних форумів.

Нічний базар вишиванок

Мріяли про справжню вишиванку, але ціни кусалися? Тоді вам сюди. Унікальність нічного ринку в тому, що працює він в ніч з середи на четвер, із 12 години ночі до 12 дня. Купити можна сорочку ручної чи машинної вишивки, і навіть рушники, вишиті чоловічими руками. Гарну сорочку ручної роботи тут можна купити за 400-500 гривень.
 Адреса: вул. Василя Атаманюка

Парк Трильовського

Це найстаріший парк Коломиї. Його почали облаштовувати ще у ХІХ ст. на кошти міського магістрату. Найстаріше дерево парку – гінкго дволопатеве, батьківщиною якого є Японія. Його вік налічує уже більше ста років. Також у парку зростають дуби, клени сріблясті, горіх сірий, магнолія, робінія, бархат амурський. Нині парк внесений до державного реєстру пам’яток садово-паркового мистецтва. У парковій зоні є пам’ятник польському поету Адаму Міцкевичу, доктору права Кирилу Трильовському.

Для любителів сакрального туризму:
Катедральний собор Преображення Христового

Головний храм Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ спроектували коломийські архітектори Віктор і Наталія Мицаї, а розписували – художники Львівської національної академії мистецтв. Настінні розписи собору виконані у візантійському стилі. Вони зображають Преображення Господнє, апостолів, християнські свята та українських святих. Собор по праву вважається одним з найбільших храмів Західної України. Висота центрального купола становить 52 метри, а загальна площа – півтора гектара. У храмі одночасно може поміститись понад 3 тисячі прихожан.

Благовіщенська церква

При в’їзді в Коломию подорожнім впадає у вічі старовинна дерев’яна церква. Це храм Благовіщення Пресвятої Діви Марії, закладений у далекому 1587 році. Він вважається одним з найстаріших храмів Галичини. Зважаючи на стан культової споруди, місцеві майстри проводили постійні реставраційні роботи. Поряд з храмом діяли монастир та бібліотека. 1845 року церкву знову перебудували: видовжили бокові рамена і зменшили купол. Бароковий іконостас розписав у 1876 році відомий український маляр Теофіл Копистинський.

Собор Святого Архистратига Михаїла

Коломия завжди була великим духовним центром Покуття, де будувались храми різних конфесій. Греко-католицькою громадою міста у 1854-1855 рр. було збудовано величний храм Святого Архистратига Михаїла. Іконостас церкви та образи намалювали український художник К.Устиянович та угорський – Міклош. Частину настінних розписів виконав коломиянин В.Крицінський та інші місцеві художники.

Коломийський район
Майстер кам’яного «Саду» (с. Рунгури)

У гірському селі Рунгури, знаному колись поселенні, де видобували сіль та нафту, живе і творить народний майстер Олексій Бондаренко. Він один з небагатьох митців у Західній Україні, який виготовляє скульптури з піску і цементу. Біля будинку художника красується барвистий «Сад», як називають його яскраву галерею скульптурних композицій.

Скульптури вражають красою і неповторністю: тут є гойдалка з лебедями, гуцульська пара, коні з каретою, велика різьблена тарілка, легіні у танці та інші мистецькі витвори. Майстер створив фігури видатних постатей України – Т.Шевченка, І.Франка, Лесі Українки, С.Бандери, Р.Шухевича. Не маючи спеціальної художньої освіти, митець любить малювати, різьбити по дереву, розписувати писанки. Весільні пари влаштовують на подвір’ї господаря фотосесії. Мистецькі витвори Бондаренка є в українських та зарубіжних любителів скульптурного мистецтва.
Княждвірський тисовий заповідник (с. Княждвір)

У підніжжі Карпат, понад річкою Прут розкинулось старовинне село Княждвір. На цих землях у княжі часи добували сіль і влаштовували мисливські розваги.

На місцеву гору, розташовану на околиці Княждвора, туристів найперше приваблює один з найбільших у Європі резерватів тису ягідного. Рідкісне реліктове дерево у 1914 році було взяте під охорону. У 1977 році тут створено ботанічний заказник загальнодержавного значення «Княждвір» площею 208 га, з яких 70 га займає тис ягідний, названий у народі «негнийдеревом». Крім тису, на заповідній горі зростає модрина, бук, ялина та багато червонокнижних рослин. На території заповідника діє «Музей фауни і флори Карпат». У лісі облаштовані альтанки та відпочинкові майданчики. Вода з місцевого джерела вважається надзвичайно корисною.

Історико-краєзнавчий музей Олекси Довбуша (с. Печеніжин)

Саме тут, на батьківщині легендарного ватажка опришків Олекси Довбуша, у 1971 році було відкрито краєзнавчий музей. Експозиція висвітлює історію Печеніжина з найдавніших часів до наших днів. Тут представлено предмети побуту, знаряддя праці, народний одяг та інші речі, якими здавна користувались печеніжинці. Також відображено декоративно-ужиткове мистецтво і традиції гуцулів. В окремій залі музею розміщені стенди, картини, скульптури та інші експонати, присвячені темі «Опришківство. Олекса Довбуш – найвідоміший опришківський ватажок».

Льодове містечко Спаса (с. Спас)

Село відоме фестивалем автентичної карпатської кухні «Смачний Спас», давньою церквою, музеєм-криївкою та іншими цікавими атракціями. А ще –славиться своєрідним фестивалем льодових скульптур, який щороку проходить у другій половині січня. Місцеві скульптори-аматори за допомогою бензопили, зубила і молотка власноруч виготовляють льодяні скульптури і композиції, які є справжніми витворами скульптурного мистецтва. У льодовому містечку є фігури Ісуса Христа, Івана Хрестителя, апостолів, капличка, тризуб, санчата з оленями та інші крижані шедеври, які зігрівають своєю красою людські серця. У 2019 р. учасники зимового дійства встановили пам’ятний меморіал Небесної сотні і загиблих на Донбасі українських воїнів.

Щороку на території льодового містечка проходить святкова Розколяда – лунають колядки, щедрівки, віншування. Як найбільше і найкраще в Україні, Спасівське льодове містечко занесене до національної Книги рекордів.