РОГАТИНЩИНА

Опільський край – Рогатинщина – багатий безцінними пам’ятниками матеріальної і духовної культури. І районний центр, і старовинні села на його території відіграють далеко не другорядну роль на шляхах розвитку нації. У районі 20 пам’яток національного значення та 52 – місцевого.

Пам`ятник Роксолані (м. Рогатин)

Рогатин вважають батьківщиною Насті Лісовської, відомої як Роксолана, дружини султана Сулеймана I Пишного, матері султана Селіма II. Похована у Стамбулі в мавзолеї. У 1999 р. в Рогатині відкрито пам'ятник Роксолані (архітектор Роман Романишин).

Санаторій «Черче»

Черче славиться бальнеогрязьовим курортом. У 1904 році в околицях Рогатина під час військових маневрів армійські лікарі звернули увагу на якість черченських вод, але громадська рада у той час не погодилась на їх промислову експлуатацію. Курорт розбудували вже у 1930-х роках. Одним із співзасновників курорту та його директором впродовж 1931–1939 рр. був Левко Лепкий – рідний брат Богдана Лепкого.

Бальнеологічний і грязьовий курорт Черче використовує сірководневу, сульфатно-гідрокарбонатно-кальцієву та сульфатно-кальцієву лікувальні води, які уживають до пиття і ванн та поєднують з місцевою торф’яною гряззю. Тут лікують хвороби опорно-рухового апарату, периферичної нервової системи, зокрема різні види поліартритів, радикуліт, неврит, гіпертонічну хворобу, а також гінекологічні захворювання.

Садиба Рея (с. Приозерне)

Палацово-парковий ансамбль є пам’яткою архітектури національного значення. Садиба складалася з в’їзних воріт, палацу, зерносховища і конюшні. Звичайно, що й тут не обійшлося без магнатів Потоцьких, власників значних угідь на Західній Україні. Людвік Рей, ім’я якого зберігає палац, був представником однієї з гілок цього польського роду. Шляхтич на поганий фінансовий стан не нарікав, мав будинок у Парижі, а влітку полюбляв навідуватися до родинних пенатів на Рогатинщині. У час війни, 1939 року, Рею вдалося емігрувати до Франції.

Ще й зараз прослідковується під’їзна дорога до садиби, обсаджена столітніми липами. Ставки обабіч дороги. Тут гості вельможного Рея каталися на човниках, слухаючи концерти духової музики (оркестр запрошували у парк щонеділі). Зведено палац у другій половині ХІХ ст.

За радянської влади з замкоподібної споруди знущались як могли: тут був колгоспний свинарник, пізніше божевільня, а у 1955 році в палаці оселилися студенти Рогатинського зооветеринарного комплексу, у часи незалежності садибу передали УПЦ КП, в ній до серпня 2004 року діяв жіночий монастир, пізніше в будинку поволі йшла «перебудова».

На початку червня 2008 р. одна з найгарніших садиб Галичини пішла з молотка. УПЦ КП, в руках якої комплекс був з 2005 р., просила за нього спочатку півмільйона доларів, в результаті продала за 350 тис. гривень (це за паперами). Покупці – фізичні особи, більше про них наразі невідомо. Хоча пам’ятку архітектури разом з парком площею в 30 га національного значення продавати заборонено законом.

У 2004 році у с. Приозерне навіть приїжджав спадкоємець магната, правнук Л.Рея.

Сьогодні садиба Рея – це культурна «рана» на тілі Рогатинщини, яка потребує негайної реконструкції, щоб зберегти для нащадків цю пам'ятку архітектури.

Історичний музей (с. Заланів)

Діє з 2001 року у будівлі, якій понад 100 років. Створив і підтримує його місцевий ентузіаст, журналіст Мирон Мельник. Вісім залів вмістили велику колекцію археологічних знахідок, кахлів, кераміки, ткацтва, опільської вишивки, іконопису. Окремо у музеї представлена експозиція «Заланівська приватна гімназія», матеріали про командувача Української Галицької Армії Осипа Микитку, «Шевченкіана одного села», літературний і військові зали.

Урочище Пікула (с. Перенівка)

В урочищі є джерело. Воно відрізняється від усіх інших своїм забарвленням і цілющими властивостями. Оскільки у джерелі дуже багато покладів вапняку, то колір води у ньому має бірюзове забарвлення. Крім того, температура у водоймі не змінюється залежно від пори року і завжди однакова. Сюди на оздоровлення приходять люди, які хворіють на астму.

Традиційно на Водохреще у джерелі освячують воду, а охочі купаються.

Змагання з мотокросу (с. Перенівка)

На мотоциклетній трасі ГО «Джерело» з 2000 року постійно проводяться змагання з мотокросу. Ця траса є одна з найважчих в Україні. Усі охочі можуть тренуватися тут на своїй мотоциклетній техніці. Тут також  проводять Кубок України з мотоциклетного кросу. Також тут можна пограти у пейнтбол, а взимку у хокей.

Для шанувальників сакральної спадщини:
Церква Святого Духа (м.Рогатин)

Церква Зішестя Святого Духа – музейна пам’ятка дерев’яної архітектури і живопису ХVІ-ХІХ ст. Це одна з найстаріших дерев’яних церков в Україні, об’єкт світової спадщини ЮНЕСКО. Складається споруда із з’єднаних між собою вівтаря, нави, бабинця. Стіни і склепіння зведені з масивних дубових брусів. Церква побудована без жодного цвяха, при потребі використовувалися дерев’яні кілки. Споруджений храм у 1650 році за кошти рогатинських братств. Іконостас церкви вважається одним із трьох найстаріших в Україні, збережений до наших днів.

Кажуть, що саме в цій церкві правив батько Роксолани – рогатинський священик Гаврило Лісовський – і з неї молоду попівну і викрали татари.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці (м.Рогатин)

Церква Різдва Пресвятої Богородиці ХІІ-ХІV ст. – одна з найстаріших культових споруд, що майже повністю збереглася з часів Галицького князівства. Це тридільний традиційний храм із двома опорами-стовпами та готичним нервюрним склепінням. Церква тричі горіла і відбудовувалася зі змінами, внаслідок чого тут творчо поєдналися елементи готичної та барокової архітектури. Монахи тут організували бібліотеку та школу.