НАДВІРНЯНЩИНА

Надвірнянщина – зелена казка Прикарпаття. Срібляться, б’ються дзвінко об стрімкі береги і розсипаються чистими краплями бурхливі хвилі гірських річок, ваблять до себе запашні ліси та шовкові долини гуцульського краю. Пройдіться гірськими плаями і полонинами, вдихніть п’янкого смерекового повітря – і ви обов’язково приїдете ще не раз на побачення до гір та бурхливих потоків.

Надвірнянщина ніби створена для проведення пішохідних туристичних походів. Багато маршрутів вже мають маркування, але іноді доведеться користуватися картою та компасом й здобути навички орієнтування. Карти можна придбати майже у всіх книжкових магазинах, туристично-інформаційних центрах.

Під час мандрівок можна помилуватися не тільки мальовничими гірськими ландшафтами, але й красивими старовинними будівлями, що органічно вписуються в природні ландшафти, а також поспілкуватись з гостинними місцевими мешканцями, що зберігають вірність старовинним обрядам, традиціям, а не рідко і старовинному народному одягу.

Інформація про цікаві туристичні об’єкти:

Природний заповідник «Горгани»

Заповідна зона «Горгани» офіційно утворилася в 1996 році. До її складу увійшли: заказники «Джурджи» та «Садки», урочища Гниляк, Черник, Ельма, Столи та інші. Територіально заповідник розташований на висоті від 700 до 1755 метрів вище рівня моря. Загальна площа заповідника перевищує 5344 га. Частиною заповідника є гори, найвищі з них – це Довбушанка та Медвежик. В заказнику беруть початок 30 річок. На території заповідника переважають хвойні дерева, а листяні займають лише 1% всього простору. Всього росте понад 450 видів рослин. Тут живуть 42 види тварин і 103 – пернатих. Понад 20 з цих тварин занесені в Червону книгу України.

Надвірнянський замок

Точної дати будівництва Надвірнянського замку наразі не встановлено. Імовірно, його збудовано у XІV-XVII ст. кимось із роду Потоцьких. Пізніше замок належав родині Куропатвів, після того – графові Цетнеру. Саме із цією спорудою в історичній частині міста пов’язують виникнення поселення, нині відомого як Надвірна, яке раніше, за свідченнями істориків, звалося Краснодвором.

Музей історії Надвірнянщини

Створений у 1995 році ,у підвальному приміщенні якого у 1939-1941 рр. була каральна установа НКВС, у 1941-1944 рр. – гестапо, у 1944-1956 рр. – КДБ. На сходах збереглися сліди крові, на стінах досі можна прочитати написи про тих, кого катували поневолювачі у той чи інший період. На першому та другому поверхах діють окремі експозиції із визвольних часів. Три зали займає мистецький фонд Володимира Луціва, знаного у цілому світі співака та бандуриста української діаспори. А ще тут можна відвідати світлицю, де зібрані старовинні предмети побуту українців.

Церква Воздвиження Чесного Хреста (м. Надвірна)

Дерев’яна церква перенесена в Надвірну з Манявського монастиря в 1793 році. Тоді споруда носила ім’я Благовіщення Пресвятої Богородиці. У 1840 році храм був перебудований відомим будівничим Михайлом Молотом. Під час Першої світової війни в 1914 р. церква згоріла, але була відновлена в первинному вигляді. Нині вона є зразком гуцульської школи народної архітектури.

Єврейське кладовище (кіркут) (м. Надвірна)

Є два кладовища: старе, яке існувало дві чи три сотні років та нове. Саме у старій частині були поховання вбитих під час повстань Северина Наливайка та Богдана Хмельницького. Налічувалося від 500 до 1000 поховань. Зрештою, не всі єврейські родини мали можливість встановити на могилах рідних людей пам’ятник – бідняків могли ховати у загальних могилах без встановлення камінного знаку. Одне із найдавніших поховань датоване 1649 роком, останнє – 1941 р.

Музей історії Делятинщини

Відкрито у 2013 році. Тут можна побачити старовинні ікони, картини, скульптури, давні знаряддя праці, національний одяг. Окрема експозиція присвячена художникові Осипові Васьківу, українському Ганді, картини якого експонувалися разом із полотнами знаного митця Казимира Малевича. До речі, роботи Васьківа до недавнього часу вважалися втраченими.

Римо-католицький костел святого Франциска (смт. Делятин)

Зведений за участю імператора Франца Йосифа. Австрійський володар особисто заклав кілька каменів і насипав золоті монети у кути будівлі. Завершилось будівництво у 1882 р. Костел – вдала імітація романо-готичного стилю. В довжину ця висока і вузька споруда має понад тридцять метрів. Її фасад закінчується височенною вежею-шпилем. Храм визнано пам’яткою архітектури.

Єврейський цвинтар (смт. Делятин)

Один з найбільших у Європі. Він не доглянутий, могили позаростали деревами і травами. Кілька років тому його обнесли високим муром, встановили табличку на івриті. На початку ХХ століття в містечку проживало понад дві тисячі євреїв, діяла єврейська школа. Під час каральних акцій 1941-1943 років у Делятині було розстріляно понад дві тисячі осіб, здебільшого євреїв. Цим можна пояснити масштаби захоронень населення єврейської національності.

Пнівський замок (с. Пнів)

Будівництво Пнівського замку розпочалося у другій половині XVI ст. феодалами Куропатвами. Фортеця славилася своєю неприступністю. У 1648 р. два тижні поспіль тривала облога твердині 15-тисячним військом Семена Височана. Нападникам так і не вдалося здобути фортецю, але будівлі було завдано значної шкоди. Наприкінці XVIII ст. замок покинув його останній господар граф Цетнер. Пізніше частина мурів була розібрана жителями міста. Нинішня влада району намагається віднайти кошти на реконструкцію та дослідження замку, його використання в туристично-рекреаційній сфері.

Музей нафтопромислів Галичини (с. Пнів)

Відкритий у 2012 р. Тут можна побачити нафтові об’єкти та старовинне обладнання у натуральну величину, а ще у зменшеному вигляді. У музеї розкажуть, за яким принципом добували нафту, покажуть обладнання для буріння та нафтопереробної галузі. Крім того, тут є інтерактивні експонати, які наочно демонструють принцип дії обладнання.

Черниківський водоспад (с. Черник)

Вода спадає з висоти10 м по своєрідних сходинках, які витворила сама природа. Черниківське науково-дослідне, природничо-охоронне відділення заповідника «Горгани» вивчає водопад і проводить християнсько-екологічну школу

Бухтівецький і Крапельковий водоспади (с. Пасічна)

Бухтівецький водоспад знаходиться на річці Бухтівець, В 1972 року водоспад був взятий під охорону як гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення.

Увага! Підхід до водоспаду потрібно здійснювати керуючись вказівником водоспаду: слід пройти 20 метрів впритул до урвища, далі потрібно знайти з правого боку круту стежку, що йде вниз. Далі слід йти роздоріжжям, повернути ліворуч і вийти до верхів'я водоспаду.

Недалеко від Бухтівецького водоспаду знаходиться водоспад Крапельковий. Висота водоспаду 10 м. Утворився в місці, де невеликий гірський потічок падає з верху скельного масиву флішового типу на дно каньйону річки Бухтівець. Вода падає суцільним потоком. Оскільки потічок невеликий, у посушливу пору вода долітає донизу окремими краплями. Власне через це водоспад отримав свою назву. Крапельковий – один з небагатьох Карпатських водоспадів, який можна оглядати з іншого боку, зайшовши під навислу скелю.

Водоспади знаходяться в красивому мальовничому каньйоні і порівняно легкодоступні. До них можна доїхати автомобілем або велосипедом.

Солоне і сірководневе джерело (с. Молодків)

У с. Молодків був великий господарський комплекс з виробництва солі. У центрі села було кілька шиб (криниць), з яких черпали високоякісну сировицю. Біля однієї такої криниці працювало від 2-8 веж (варилень), де виварювали мілку і топкову сіль. Завдяки соляному промислу Молодків у XV-XVII ст. мав статус містечка. У 1783 році на варіння солі була запроваджена державна монополія і молодківський соляний промисел припинив своє існування. Але і на початку XXI ст. молодківчани та жителі навколишніх сіл залюбки користуються сировицею, яку черпають з криниці, що збереглася у центрі села.

Кудринецький водоспад (с. Зелена)

Водоспад розташувався на південний схід від с. Зелена на потічку Кудринець, який є правою притокою річки Ситний. Водоспад складається із каскадів та має загальну висоту близько 5 м, шириною — 3,5 м. Утворився внаслідок перетину потічком скельного масиву Українських Карпат – Горган.  Водоспад по-своєму унікальний та мальовничий. Вода в ньому зривається по великій кількості малих каскадів, що надає вигляду своєрідних сходинок. Природа навколо водоспаду надзвичайно мальовнича. Тому радимо відвідати цю місцевість.

Дендрологічний парк «Високогірний» (с. Бистриця)

Високогірний парк розкинувся на гірських схилах Горган, в смузі ялинових лісів. Це єдиний парк України, розташований так високо – сто метрів над рівнем моря! Створений в кінці 60-х років. Тут посаджено понад 200 видів місцевих порід і екзотичні дерева і чагарники. У парку є мінеральне джерело, що містить сірководень.
    
За довідками звертатися:
Туристично-інформаційний центр Адреса: м. Надвірна, майдан Т. Шевченка, 29 Час роботи: 13:00-18:00; ПН, ВТ – вихідні.  Телефон: +38 (03475) 221-57, (096) 861-84-38
сайт: Надвірнянщина: туристичний портал , www.tur.nadvirna.info/
Де можна поселитися: – готель «Смарагд» , м. Надвірна, вул. Чорновола, 1. Тел. (03475)26027;
– готель «Старий двір», м. Надвірна, вул. Чорновола, 9. Тел. (03475)23180, 29260
– гуртожиток спорткомплексу «Нафтохімік Прикарпаття» , м. Надвірна, вул. Шевченка, 5а. Тел. (03475 24887,25247
– мотель «Стримба», с. Стримба
– готель «Маливо» смт. Делятин, вул. 16 липня, 36, тел.. (03475) 44206;
– Приватний пансіонат «Любава» с. Бистриця, тел. (03475)61923, 61919;
– Готельно-відпочинковий комплекс «Водограй» с. Бистриця (03475) 61926