ГАЛИЧ ТА ЙОГО ПАМ`ЯТКИ

На берегах сивочолого Дністра, в який впадають річки Лімниця, Луква, Гнила Липа і Бистриця, судилося постати одному з наймогутніших осередків української державності – великому княжому городу Галичу.
 
Сучасний Галич та його пам'ятки – справжня перлина України. Розташований в етнографічному регіоні Опілля. Це давній центр Галицького князівства і, відповідно, Галичини. Якщо Львів називають теперішньою столицею Західної України, то Галич – історичною. Більшість найцікавіших атракцій району розташовані у Крилосі та Галичі.

Галич княжий і сучасний
     
Княжий Галич знаходився у північно-східному куті Прилуквинської височини, найвищої з усіх прикарпатських межиріч. Ця височина розташована між долинами рік Лімниці та Бистриці Солотвинської. 

Лімниця – одна з найбільших гірських приток Дністра. Сьогодні вона вважається однією з найчистіших річок Європи і є цінним джерелом чистої питної води.
   
Від ріки Лімниці відходить клином ліс Діброва. У ньому в 1936 році археолог Ярослав Пастернак, шукаючи літописну Галицьку могилу, натрапив на два угорських поховання знатних угрів і археологічно підтвердив достовірність першої історичної згадки про Галич.

Туристичні маршрути
  • Водяним платом річки Лімниця. Початок маршруту в с. Мединя, далі рафтом – до місця впадіння Лімниці в р. Дністер. Водну частину подорожі урізноманітнюють зупинки і короткі мандрівки до Сокільських скель, урочища Діброва та церкви Св. Пантелеймона в с. Шевченкове. Маршрут поєднує автомандрівку, сплав і короткі піші прогулянки туристичними та екологічно-пізнавальними стежками. Цей маршрут  пропонується туристам через фірму «Галич-Тур».
  • еколого-пізнавальна стежка «По Діброві» організована й апробована працівниками Галицького національного природного парку. Маршрут стежки охоплює унікальні лісові ландшафти з оглядом вапнякових скель і карстових лійок. Стежка проходить повз монастир Воздвиження Чесного Хреста, курганний могильник в с. Блюдники (відноситься до періоду Комарівської шнурової культури) та пам?ятку археології ІХ ст. – могили угрів.
  • літній пішохідний маршрут «Княжа дорога» починається в м. Галичі, потім піший перехід берегом р. Дністра до церкви Св. Пантелеймона. Звідти – до храмів Св. Спаса, «Полігону», Св. Кирила та Мефодія. Далі – перехід до пам?ятки археології ІХ ст. – могил угрів в урочищі Діброва, ознайомлення з історичним ландшафтом еталонного лісу.
  • кінний маршрут історичними об?єктами. Частина цього маршруту проходить вищезгаданими пам?ятками. Відповідно до маршруту, Зламаним вивозом потрапляємо в сад біля церкви Св. Пантелеймона, далі до Кам?яного вивозу, повз фундаменти церков Св. Спаса, церкви «Полігон» і Св. Кирила і Мефодія, Спаським бродом переходимо на лівий берег р. Лімниці, пізніше вже Блудницьким бродом повертаємось на правий берег Лімниці, через Соляну браму потрапляємо на Сокільські скелі, на завершення Соляною дорогогою в ліс Діброва для огляду не тільки археологічних, архітектурних, а й топографічних пам?яток (стародавні вивози, траси доріг, броди).
Крилос

Коли говоримо про давній Галич, столицю Галицького, а пізніше Галицько-Волинського князівств, то маємо на увазі не сучасне місто Галич, а саме село Крилос Галицького району. Саме тут, у Крилосі, розташована більшість пам’яток археології, архітектури та історії літописної столиці, які разом з історичним центром Галича, галицьким замком, музеєм-скансеном в Крилосі, Пантелеїмоновським храмом у Шевченковому та костелом кармелітів у Більшівцях утворюють національний заповідник «Древній Галич».

Крилоська гора

Притока річки Лукви – Луквиця і Мозолів потік, що впадає в неї, ніби «відтинають» частину Прилуквинської височини – так звану Крилоську гору.

Крилоська гора піднімається над розлогою долиною. На її вершині вже декілька століть знаходиться головний релігійний осередок колишньої столиці і великого князівства – так званий Галицький Акрополь. Сьогодні зелені схили гори, частково покриті лісом, утворюють наче природні підвалини, ніби підставу для монументальних споруд. Хоча за Л. Чачковським, Я. Хмілевським Крилоську гору називали «Лисою», щойно перед 50-ими роками заліснено її західний збіг. На малі Боплана (1650 р.) не означено в околицях Галича взагалі ніяких лісів. Сакральною домінантою гори спершу була Галичина могила – курган, насипаний на честь засновника Галича та укріплений Дитинець на Золотому тоці.

Додаткові просторові елементи вже сучасної території Крилоської гори – це каплиця Св. Василія, споруда Митрополичих палат та Княжа криниця, розміщена на південно-західному схилі Крилоської гори.

Княжа криниця

На північно-західному схилі Крилоської височини, всього за кількасот метрів від фундаментів Успенського собору споконвіків б’ють з-під землі холодні джерела, що дають початок струмкам, які несуть свої цілющі води до літописної річки Лукви. Небагато їх було на кам’яному, покритому шаром родючої землі, плато. Тому берегли ці джерела люди, що з давніх часів населяли Крилоську гору, особливо піклувались про одне з них, яке і досі називається Княжою криницею. Вода у ній цілюща, бо за переказами давала силу і наснагу давньоруським воїнам, робила їх невразливими до ворожих стріл та мечів, а ще надавала їм впевненості у перемозі. Львівські реставратори встановили над джерелом чотириметрову ротонду та увінчали її мідною банею з позолоченим хрестом, упорядкували зручні підходи для відвідувачів, облаштували оглядовий майданчик, який дає змогу оглянути з височини Підгороддя пам’ятки архітектури давньої столиці галицьких князів.

Музей етнографії Національного заповідника «Давній Галич»

На околиці села Крилос на першій лінії оборонних валів Давнього Галича розташований музей етнографії Національного заповідника «Давній Галич». 

Територія музею займає ділянку площею 7 гектарів, різноманітний рельєф якої дає уяву про ландшафти різних етнографічних зон Прикарпаття. 

У музеї експонуються найтиповіші пам?ятки народної архітектури та побуту Прикарпаття: традиційні селянські житлові та господарські будівлі під солом?яними стріхами та гонтовим покриттям, виробничі та громадські споруди (олійня, кузня, корчма). Експонати для інтер?єрів зібрані відповідно до специфіки кожного етнорегіону. Це зразки народного одягу, тканини, вишивки, килими, вироби з кераміки, металу, дерева, глини, музичні інструменти, знаряддя праці, різноманітні побутово-ужиткові речі, які засвідчують талант багатьох поколінь нашого народу.
   
Сьогодні на території скансену проводяться фольклорно-етнографічні свята, де відвідувачі мають чудову нагоду познайомитися близько з традиціями прикарпатців, взяти безпосередню участь у театралізованих дійствах, придбати вироби народних майстрів і сувеніри, скуштувати традиційні прикарпатські страви, ознайомитися з народними ремеслами.

Музей історії Давнього Галича

У Митрополичих палатах – пам’ятці архітектури початку ХІХ сторіччя, яка свого часу була літньою резиденцією митрополита УГКЦ Андрея Шептицького, розмістився музей історії княжого Галича – найдавніший музейний заклад Галича. Ідея його створення належить славетному археологові доктору Ярославові Пастернаку та митрополитові Андрею Шептицькому. У 1994 році музей було передано до складу Національного заповідника «Давній Галич». Він отримав назву «Музей історії Давнього Галича». Експозиція музею, яку умовно можна поділити на два періоди – долітописний і літописний, міститься у семи залах першого поверху Митрополичих палат. Відвідувачі можуть знайомитися з раритетними експонатами долітописного Галича кам’яної та бронзової доби; колекцією унікальних мальованих тарілок з розписами ХVІІІ – поч. ХІХ ст., виконаними галицькими майстринями; давньоруською зброєю тощо.

Галицький національний природний парк

Площа земель парку – 14684,8 га. На території парку виявлено 45 видів рослин і 37 видів тварин, що є представниками Червоної книги України, 4 і 9 відповідно – Європейського Червоного списку та 6 видів рослин і 158 видів тварин, що знаходяться під охороною Бернської конвенції.
   
Більше 40 цікавих природних комплексів та об’єктів входять до складу парку.
В найцікавіших його куточках прокладені туристичні маршрути та еколого-пізнавальні стежки. Створений музей природи з центром реабілітації диких тварин.

Успенський собор

Успенський собор – головна святиня Княжого Галича. За розмірами, багатством оздоби, просторовим розташуванням храм не поступався жодній найвизначнішій святині тогочасного християнського світу.
   
Навіть зараз фундамент собору вражає. За розмірами (32,5х 37,5м) він лише на півтора метри за шириною та довжиною менший від найбільших київських храмів – Св. Софії та Десятинної церкви.
   
У притворі храму виявлено кам’яний саркофаг з тлінними останками князя Ярослава Осмомисла. Давні рукописи, які збереглися до наших днів – Галицьке Євангеліє 1144 р. і Добрилове Євангеліє 1164 р. – переконують, що при соборі існувала бібліотека та скрипторій-майстерня для переписування книг.

За довідками звертатися:
Центр туристичної інформації  м. Галич, майдан Різдва,  +38 (03431) 2-31-08
 або на веб-сайт Регіонального Туристично-Інформаційного Центру Прикарпаття rtic.if.ua